Особливості мовлення у дітей

Особливості мовлення у дітей

Наша мова складається із звуків. Правильно вимовляти звуки рідної мови дитина повинна навчитися до школи. Важливим завданням мовного розвитку дітей є виховання звукової культури мови. Поняття звукової культури мови досить складне й широке, воно включає цілий ряд важливих компонентів: чітку артикуляцію звуків рідної мови, фонетичну й орфоепічну правильність мови,правильне мовне дихання, силу голосу, темп і тембр мови, інтонаційні засоби виразності (наголос, логічні паузи, ритм), фонематичний слух.
sounds

У дошкільному віці спостерігається неправильна вимова дитиною звуків. Це цілком закономірне явище. Для три-чотирирічних дітей характерна загальна пом'якшеність мови. Більшість дітей не може самостійно опанувати правильну вимову звуків, вони потребують допомоги дорослих. Але не всі батьки приділяють цьому серйозну увагу. Декому з них навіть подобається спотворена вимова звуків, і вони намагаються розмовляти з дитиною "по-дитячому", повторюючи її помилки. Батьки вважають, що прийде час, і дитина сама навчиться говорити. Допомогу дітям із серйозними вадами мовлення подають спеціалісти-логопеди. Нечітку або неправильну вимову окремих звуків у дитини батьки можуть виправити систематичними вправляннями. Не можна вимагати від дошкільника власними зусиллями усувати вади звуковимови - малюку це не під силу. Щоб своєчасно виправити вимову, батьки повинні знати ті недоліки звуковимови, які найчастіше зустрічаються в дитячій мові. Розрізняють такі види неправильної звуковимови: пропуск звуків, заміна звуків, спотворення звуків.

У дошкільному віці зустрічаються заміни одного звука іншим. Якщо батьки неуважні до звуковимови дитини, то такі заміни можуть залишатися надовго. У мові дошкільників найчастіше відбувається заміна:

  • шиплячих ш, ж, ч свистячими с, з, ц; У свистячих с, з, г\ шиплячими ш ж ч\
  • шиплячих і свистячих ш, ж, ч, с, з, ц звуками ф, в, т, д;
  • звуків к, г звуками т, д;
  • звука р звуками//, й, звука л звуками/?, ль, й;
  • звуків р, л звуками в, г.

До порушення звуковимови належать також спотворення звуків, неправильна їх артикуляція. Спостерігається нечітка вимова приголосних, наближення одного звука до ішиого, їх уподібнення, що призводить до спотворення слова. Досить часто зустрічається міжзубна вимова звуків с, з, ц, ги, ж, щ, т, н, д,л\ бокова вимова звуків з, с, ц, ш, ж, щ, р; носова вимова с, з, ц, ги, ч, ж, щ, л, р. Така вимова, якщо своєчасно не звернути на неї увагу, може залишитися на все життя.
Чиста і правильна вимова звуків залежить від багатьох чинників. Значну роль відіграють індивідуальні особливості дитини, стан її психічного розвитку.
У більшості дітей дошкільного віку вади звуковимови спостерігаються і тоді, коли немає вад мовного апарату. Вони пояснюються особливостями його будови.

Які ж особливості мовного апарата дітей дошкільного віку?

Голосові зв'язки та гортань дошкільника коротші, ніж у дорослого. Цим і пояснюється дзвінкий голос дітей та пом'якшеність звуків. У дітей 6-7 років під час випадання молочних зубів спостерігається шепелявість. Загальною причиною вад звуковимови є недосконала робота центральних апаратів слуху і мовлення, які містяться в корі головного мозку. Дошкільники не завжди виразно сприймають на слух мовні звуки.
Рухи їхніх мовних органів неточні, недосконалі. Цим можна пояснити нестійкість вимови дітей середнього дошкільного віку (4-5 років). Звуковимова найчастіше залежить і від правильного дихання. Розрізняють мовне і немовне дихання. Мовне дихання дітей дошкільного віку, як і їхній мовний аппарат, відрізняється від дихання дорослих. Оскільки у дошкільників невеликий об'єм легенів, слабкі дихальні м'язи, мовне дихання неглибоке, часте, вдих поривчастий, іноді судорожний, шумний, з різким підніманням плечей, вдих відбувається перед кожним словом або в середині слова. У 3-4 роки тривалість видиху повинна забезпечувати вимову фрази із 2-3 слів ("один, два, три"), у 5-6 років - із 3-5 слів ("один, два, три, чотири, п'ять"). Тривалість між видихом і вдихом має дорівнювати фразі "достатньо, ще раз". Ще до школи батькам слід навчити дитину правильно користуватися мовним диханням в активній мові; виробити вміння говорити плавно, короткою фразою на один видих. Визначати вади звуковимови під час невимушеної розмови іноді важко. В такому випадку можна підібрати картинки, предмети та іграшки. При цьому намагатися підібрати такі слова, в яких би потрібний звук стояв на початку, в кінці слова, в поєднанні з голосною і приголосною.
Наприклад: на звук ж - жук, їжак, корж;
на звук р - рак, сир, трактор;
на звук л - лоб, мило, віл;
на звук б - булка, риба, дуб.

ПОРАДИ БАТЬКАМ

Не повторюйте за дитиною неправильної вимови звуків.
Розмовляйте з дитиною пйльки правильною мовою.
Своєчасно виправляйте мову дитини.
Якщо ваша шестирічна дитина неправильно вимовляє звуки, обов'язково зверніться до логопеда,
Вірші, потішки, чистомовки, скоромовки стануть надійними помічниками у вихованні правильної і виразної мови вашої дитини.

Автор статті: А. М. Богуш "Мова ваших дітей"

Поради ДИТЯЧОГО ПСИХОЛОГА

Поради ДИТЯЧОГО ПСИХОЛОГА

Як доглядати за носиком дитини

Як доглядати за носиком дитини